Боскети - привіт з минулого


Боскети — архаїчна складова палацових садів, але й досі виглядають актуально.

Можливо, ви не знаєте, що таке боскети, але точно бачили їх на фото...

Впізнаєте?

Мовою садівників (та якщо перекладати з французької) — боскет (bosquet — гай, невеликий лісок).

Спрощено — це «зелена кімната» з тематичним наповненням.


Садок зі стінами з живої огорожі — боскет.


Клумба з бордюром із низькорослого кущарника — теж боскет.


Гай із дерев зі стриженими кронами, висаджених за певним контуром та на однаковій відстані — знову боскет.

Усі три варіанти сьогодні є фаворитами для оформлення невеликих двориків та садків.

А чому б і ні!


Висока жива огорожа по периметру заднього двору слугує і парканом, і захистом від вітру.

Це практична сторона питання.

З точки зору декору, чіткі лінії зелених насаджень та геометрія всередині периметру якнайкраще розкривають потенціал ділянки.

Вони роблять екстер’єр акуратним, доглянутим і респектабельним, навіть якщо житлова будівля не зовсім відповідає цьому визначенню.

Боскети з високих дерев елегантно приховують двір від огляду з вікон сусідніх будівель.

Для живої огорожі потрібно обирати лише ті рослини, які підходять для вашої кліматичної зони.

Верхній ярус можуть складати липа дрібнолиста, клен татарський, бук, граб...

Для середнього ярусу підійдуть туя західна, ялина звичайна, ялівці, тис, грабинник, пузиреплідник калинолистий, самшит вічнозелений, бирючина та багато інших кущів.

Для низьких бордюрів висаджують низькорослі самшити, туї, вербу пурпурову Нана. Можна поекспериментувати з низькорослим пузиреплідником, спіреєю, мініатюрними ялинами.

БОСКЕТИ У ДИЗАЙНІ ДВОРУ

«Зелені кімнати» — знахідка для сучасного дворика, особливо якщо він невеликий за розміром. Адже за допомогою зелених стін можна розділити простір на функціональні зони.

Низькі бордюри не обмежують простір, але їхні чіткі лінії впорядковують територію і в поєднанні з мощенням роблять двір охайним.

БОСКЕТИ У ДИЗАЙНІ САДУ

Маленький сад, оформлений у пейзажному стилі, може виглядати недоглянутим лише тому, що занадто тісний для імітації безкрайніх просторів.

Невеликий простір не любить «розтріпаних» квітників із лугових трав і злаків. Але ті ж рослини, укладені в периметр низького боскету, виглядатимуть впорядковано і гармонійно.

Якщо для великого саду прямокутник із монотонної живої огорожі по периметру — це «тісні рамки», то для маленького він символ затишку.


Тому на великій території пейзажного саду боскети роблять невеликими. Це такий собі міні-сад із певним набором рослин.


Це дуже зручно для вирощування примхливих екзотів. У невеликому периметрі з високими «стінами» та захистом від вітру для них знайдеться і сонячний, і затінений куточок.

Взимку тут легше переносити суворі кліматичні реалії.

А як вам ідея розмістити в мініатюрному кабінеті лавочку?