Справді гарно?! Але ж це лише красива картинка... І доріжка на ней створена для одного гарного фото. Однак це не шахрайство - це маркетинговий хід.
До чого це я...
Доріжки для саду - це не про красу. Це про зручності.
Вони з'єднують окремі ділянки садка та спонукають глядача (гостя, власника) пройти саме цім місцем, поглянути на сад саме з цього боку, затриматись та відпочити саме на цій лаві.
Тому дизайн доріжки – справа десята. Головне – безпека. Чому? Хоча б тому, що прогулянка по дорослому саду це про цікавість до рослин, захват, замріяність… В таки хвилини твої очі щось шукають, щось роздивляються. Та це щось навкруги, а не під ногами.
ПОКРОКОВІ ДОРІЖКИ – ТО Є ДУЖЕ НЕ ЗРУЧНО
Але ж в інших садах таких багато…
Насправді справжнє призначення покрокової доріжки – це обслуговування рослин у
квітнику. Щоб ця місцинка не заростала та на неї можна було наступати, коли прополюєш,
підживлюєш та робиш обрізку.
У якості декору запозичені вони з японського садку, який створюється радше для медитацій та споглядання з тераси будинку, ніж бродіння проміж каміння та нивакі.
Це елемент, котрий «працює»
саме задля естетичної насолоди. Практичне значення для європейського садка я
вже зазначила раніше.
ДОРІЖКИ, ЩО ЇХ МОСТЯТЬ З ПЛИТ,
КАМІННЯ, ЦЕГЛИ, БРУКІВКИ…
Це ще одна можливість обманути
самого себе. Тут все наче практично, до того ж у традиціях сучасного саду. Треба
додати «за однією умовою». Якщо цю доріжку вкладають на щебніву (піщану)
підсипку – то це краса, що потребуватиме постійного догляду.
У проміжках обов’язково проросте чиєсь насіння. Для його видалення потрібен спеціальний інструмент та міцні нерви. А ще час, який краще витратити на щось більш цікаве та захопливе, ніж чищення доріжок.
Таке не трапляється хіба що в
стерильних садках, що знаходяться в умовах міста. Коли навкруги лише асфальт та
парки з газонами.
В умовах котежного поселення, дачі
або села найкраще мощення те, що зафіксовано у цементному розчині. Пройшовся
віником або «дуйкою» та й все прибирання.
Звісно, у проміжках можна щось насіяти самому, щоб не давати шансу бур’янам. А чи добре рослинкам там буде – залежитиме від умов клімату у вашому регіоні. Посуха – то є ворог такого «дизайну».
НАСИПНІ ДОРІЖКИ З КАМ’ЯНОЇ КРИХТИ
Знов мимо. Це лише для
ізольованого садка у місті. Проблема та сама – насіння бур’янів. Просто висмикнути
його не можна – треба видаляти з корінням. Та спробуй розколупати те каміння…
А якщо доведеться колись надовго виїхати, то можна натрапити на ось таку картину. Хоча, для садка у рустикальному стилі це також варіант)
БЕТОННІ ДОРІЖКИ ДЛЯ ГОЛОВНИХ АРТЕРІЙ
Так, як ні сумно, але бетоновані доріжки дуже зручна ідея.
Головне, не бетонувати весь сад. Лише там, де потрібно під’їхати садової техніці або теліжці.
Гладку поверхню при заливці можна зробити з рельєфом. Бетонна поверхня біля хати більш-менш резоную з будівлею.
ВАЖЛИВО. Люба імітація в саду здешевлює його дизайн. Тому якщо бетон – то краще най виглядає як бетон, або ж імітація повинна бути високоякісною.
У віддалених ділянках сада
бетонування – зайвий елемент, який дисонує з природою.
ТРОПИ – ДЛЯ ЗАТИШНИХ МІСЦИН
Ідеальні доріжки для дачі, які потребують
мінімальних вкладень – трав’яні. Просто прокосив раз у два тижні – та й все.
Дуже просте рішення. Навіть не
треба облаштовувати на них газонне покриття. Від регулярного покосу бур’яни самі
зникнуть. А якщо ви будете відсутні дуже довго, не важко відновити їх косінням.
Кращій вибір для молодого сада. Виглядають природньо.
Кому подобаються ідеальні краєвиди з вікна, ніхто не заважає засіяти їх газонною травичкою, але ж стрижка, полив… то вже клопоти.
Альтернатива – мульчування доріжок
корою. Екологічно, хоча потребує матеріальних вкладень. Якщо сад захищений
високим парканом, то є достойний варіант. Звісно, бур’ян з’явиться, але його легко
висмикувати, бо ґрунт під мульчою завжди вологий.
ВАЖЛИВО. Це поганий вибір для молодого саду у селі, коли ще немає щільного паркану, а навкруги дики луки. Не встигатимете смикати то зілля. Краще косити.
 |
 |
 |
 |
